Как работает базовая станция Інтертелеком?

Компанія Інтертелеком давно на слуху в українців, які цікавляться сучасними технологіями. Цей оператор, який з'явився майже 15 років тому, сьогодні досяг звання лідера ринку мобільного Інтернету. Його покриття охоплює понад 14 тис. населених пунктів країни, а широкий асортимент зручних та вигідних Інтернет-тарифів сприяє зростанню кількості абонентів.

Інтертелеком працює у стандарті CDMA і славиться використанням інноваційних технологій. Компанія входить до четвірки найбільших українських національних операторів. У 2009 році Інтертелеком впровадив мережу третього покоління – 3G у технології EV-DO Rev.A, а через 2 роки – у стандарті EV-DO REV. B+. Останній дозволяє "розганяти" швидкість мобільного Інтернету до рекордних 14,7 мбіт/с.

Враховуючи всі ці факти, зрозуміло, чому Інтертелеком має статус лідера. Однак, погодьтеся, непосвяченій людині складно усвідомити, як взагалі працюють усі ці технології. Щоб заповнити цю прогалину в знаннях користувачів, ми розповімо, як функціонує базова станція Інтертелеком.

Що таке базова станція?

Мабуть, почнемо з того, що обладнання будь-якого оператора поділяється на 2 частини: мережу радіодоступу та опорну мережу. До першої входять базові станції (БС), що створюють покриття, друга являє собою сукупність вузлів, що з'єднують БС.

Багато абонентів помилково вважають, що базова станція – "роги" антени, встановлені на вишці або даху будівлі. Насправді – це лише вершина айсберга. Решта технічної "начинки" (апаратне обладнання та підсистема живлення станції) надійно прихована від цікавих очей у залізних коробках під вишками або на горищах.

Принципи роботи базових станцій

Якщо БС знаходиться на даху будівлі, то обладнання ховається у спеціальному приміщенні на горищі. Як правило, це непримітна кондиціонована кімнатка площею близько 4 кв.м. У центрі встановлюють "шафу" з обладнанням, що забезпечує зв'язок. За допомогою товстих фідерних кабелів воно з'єднується з антенами на даху.

Зліва ставлять підсистему живлення та систему моніторингу. Перша покликана заряджати акумулятори та перетворювати змінний струм, необхідний базовій "начинці" БС, на постійний. Моніторингова система збирає дані про стан обладнання (живлення мережі, заряд та температура акумуляторів, датчик затоплення, диму тощо) і передає їх до центру управління Інтертелеком.

На даху встановлюють вишку з трьома "пілотами" – панельними антенами. Через них сигнал йде на підсилювачі. Таке обладнання створює якісне стабільне покриття оператора. Поруч Ви можете побачити невелику круглу антену – це приймально-передавальна частина БС. Як правило, для зв'язку базової станції з мережею підводять оптоволокно. Якщо ж це економічно невигідно або неможливо з технічних причин, то використовують релейну систему.

У момент здійснення дзвінка телефон або мобільний модем Інтертелеком зв'язується з базовою станцією. БС звертається до контролера, а той, у свою чергу, – до комутатора. Таким нехитрим чином система розпізнає, у зоні дії якої станції знаходиться користувач. Далі процес повторюється у зворотному порядку. За допомогою GPS Інтертелеком реалізує технологію handover ("перекидання" абонента між БС без переривання дзвінка).

Що буде, якщо…?

Інтертелеком діє на ринку мобільного Інтернету понад 14 років. За цей час компанія не лише відточила систему обслуговування базових станцій, а й відпрацювала максимально ефективну методику роботи у форс-мажорних ситуаціях. Наведемо лише деякі з них:

• відсутнє живлення. Кожна БС обладнана акумуляторами, що забезпечують автономну роботу до 10 годин. У разі подальшої відсутності електрики, до неї підключають дизельний генератор;
• загроза затоплення. На БС використовують систему "антикапля": проводи загинають таким чином, щоб вода вільно стікала по них, не доходячи до обладнання. Для підстраховки ставлять спеціальні датчики;
• аварія. Завдяки системі моніторингу, ремонтна бригада отримує точну інформацію про потенційні несправності. Конструкція БС модульна, а тому будь-який елемент легко замінюється.