Базові пропозиції мобільних операторів – дзвінки та SMS – вже давно не відповідають потребам українських користувачів. Абоненти прагнуть отримати більше, активно користуючись Інтернет-послугами. Однак ера 2G Інтернету помалу йде в минуле, поступаючись місцем технологіям третього покоління – 3G.
Взимку 2015 року GSM-«трійка» - МТС, Київстар і Астеліт (Life:)) – анонсували запуск 3G Інтернету. Однак не варто вважати, що до цього 3G в Україні не існувало. Навпаки, оператори PEOPLEnet, 3mob та Інтертелеком, вже протягом кількох років радують своїх абонентів цією сучасною послугою. Зона покриття останнього, до речі, охоплює понад 14 тис. населених пунктів, у яких проживає близько 82% населення України. Цей національний оператор запустив 3G в Україні ще в 2009 році.
Перше, на що варто звернути увагу, - вартість нових тарифів. Мабуть, це один із найважливіших факторів, якими керуються абоненти при виборі оператора. На нинішньому етапі свого розвитку GSM-«трійка» пропонує лише «пакетні тарифи», які включають суворо обмежений обсяг трафіку. Причому ціни досить відчутно «кусаються». Так, найдешевший тариф «S» від Life обійдеться в 55 грн./міс. (750 МБ), Київстар пропонує лише 500 МБ за 40 грн./міс. Для порівняння найбюджетніша пропозиція компанії Інтертелеком – 1500 МБ на швидкості до 14,7 Мбіт/с – обійдеться користувачу лише в 50 грн./міс. Як бачимо, тарифи різняться приблизно в 2 рази.
Наступний аспект, на який варто звернути увагу, - швидкість Інтернету та покриття. І тут «трійка» явно не в числі лідерів! Принаймні, на даний момент. Операторам МТС, Київстар і Life не під силу тягатися за цими параметрами з лідером українського 3G – компанією Інтертелеком. Останній забезпечує швидкість Інтернету за технологією Rev.B до 14,7 Мбіт/с! Цього цілком достатньо для того, щоб з комфортом спілкуватися в соцмережах, дивитися онлайн-фільми, здійснювати відеодзвінки тощо. З покриттям у «трійки» також справи йдуть не найкращим чином. Річ у тім, що на відміну від «старожилів» ринку, GSM операторам виділили для організації 3G мережі частоти 2,4 ГГц. А це означає, що для роботи необхідно в 2-3 рази більше базових станцій. На вирішення цих суто технічних проблем може піти кілька років. Крім того, цей процес потребуватиме значних капіталовкладень, що також віддаляє повноцінний старт 3G Інтернету операторів «трійки».
